- зів'ялий
- [з'івйа/лией]
м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
зів'ялий
Смотреть что такое "зів'ялий" в других словарях:
в'ялий — а, е. 1) Який перестав бути свіжим, соковитим; зів ялий (про рослини). 2) перен. Те саме, що млявий. 3) рідко. Те саме, що в ялений … Український тлумачний словник
зів'ялий — рідше зов я/лий, а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до зів янути, зов янути, зів яти, зов яти. 2) у знач. прикм. Який зів яв, перестав бути зеленим, свіжим; в ялий (про рослини). || перен. Позбавлений свіжості, пружності; зморшкуватий (про шкіру… … Український тлумачний словник
зов'ялий — див. зів ялий … Український тлумачний словник
пов'ялий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до пов янути. 2) у знач. прикм. Який втратив свіжість, соковитість; в ялий. 3) у знач. прикм., перен. Який схуд, виснажився, втратив привабливість; змарнілий … Український тлумачний словник
зав'ялий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до зав янути, зав яти. 2) у знач. прикм., перен. Виснажений, кволий (про людину) … Український тлумачний словник
засіялий — а, е. Який засія/в, заблищав … Український тлумачний словник
незів'ялий — а, е. 1) Який не втратив свіжості, зеленого кольору (про рослини). 2) перен. Який зберіг свіжість, попередній вигляд … Український тлумачний словник
прив'ялий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до прив янути … Український тлумачний словник
в'ялий — прикметник … Орфографічний словник української мови
зав'ялий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
